Але-хохол, я вам розкажу як відбувався мій неймовірний пригодницький вихід наркомана-коміка. Так от, була собі осіння субота, коли був гарний кодеїновий настрій. Я вирішив зекономити час і не марнувати його на пошуки закладок. Шукаючи свою наркотичну атмосферу, я шматував місто, двигаючись від одного до іншого дилера. Це була така продуктивна руханка!
Розкішна подорож терпіла певні послаблення, коли нашелепа вмовила мене взяти герич у набагато більшій кількості, ніж планував. Вона так переконала мене, що я згодився. Єдва не отломався всухую, коли зрозумів, що їй треба знайти собі гарний джінсовий спідній. Але-хохол, я ж не був її особистим шоппером! Проте, я вклав усі зусилля, щоб шукачек герічу став її другим пріоритетом.
Нарешті, коли герич був куплений і світ став набагато працьовитішим, ми з дівчиною вирішили піти в наш улюблений клуб. Там, в морі луною музики, ми занурювалися в прец на повні обороти. Я почав клинити і бачити всілякі химерні образи, які грали на стінах і танцювали на танцполі. Зараз ви, можливо, думаєте, що я переміг закладки, але ні. Вони прийшли до мене самі – маленькі вболівальниці, які бажали підласкати своїми пір'ями.
| Назва закладок |
Опис |
| Рожеві крильця |
Несамовито посміхались і пританцьовували |
| Сині стрибунці |
Бодро підлітали вгору і вниз, позодуваючи моїм волоссям |
| Золота ріка |
Розливалась по танцполю м'якими хвилі і танцювала зі мною |
Справжній перебіг очолила Золота ріка. Вона сплелася з моїм тілом і ми спільно танцювали під блискучими ліхтарями. Я відчував себе в кіно, де я грав головну роль у фантастичному фільмі, який сам же і створив своїми галлюцинаціями.
Дурдом! – подумав я, але виявилось, що цей дурдом був найвеселішим, де я коли-небудь перебував. Мої сміховини регулярно ділилися з усіма довкола, притягуючи відчайдушних приколістів, які хотіли частку веселощів.
Свито! Ми двигалися крізь ніч, як корабель по морю. Мої руки толкали герич, а душа дзвеніла, як мелодія на струні. Я був центром світу, наркотичного світу, який я сам створив.
На ранок зніголосивився, чутки про мою веселощівку вже чули всі. Дівчата розповідали про мої шутки, хлопці – про мої пригоди з геричем. Я став героєм, але ця слава плакала і вимагала нових витрат сил. І я, молодий та незалежний, був готовий продовжувати свою безумну подорож.
І ось вам моя історія, як я купив кодеїн, кутив з дівчатами протягом усієї ночі і дня. Це було епічно! Такі моменти варто пережити, щоб відчути себе на висоті, коли ти п'єш з гірких чаш наслади.
Ух, братаны, в этот раз у меня была такая галлюша, что аж словами не передать! Вот представьте себе, как я накупил закладки, типа кодеина, и решил прокатиться на кедах вместо коньков. А не на льду, а прямо по песку! Такие глюки, честное слово.
Ну, в общем, началось всё с того, что я стоял на углу и втыкал с моими рэперскими бродягами. Как обычно, мы были на своей волне, все в черных куртках, смотрим страшно и клешнеобразные кеды на ногах. А я, естественно, не отставал и держал в руке свой любимый лайб. Такой клевый шприц, понимаешь?
И тут ко мне подходит мой бро Денис и говорит: "Чувак, у меня новые закладки, кодеинчик, прямо реально ёкает". Я сразу решил попробовать, ведь я всегда готов к новым галлюшам, а кодеин, говорят, даёт божественный кайф. Мы с Денисом тянули его и чувствовали, как наши мозги начинают плавать в этой чертовой субстанции.
И вот тут ко мне приходит проклятый галлюша. Мне стало казаться, что песок под нами превращается в воду, и я начал кататься на кедах. Какой-то дикий ощущение свободы, братаны! Я чувствовал себя настоящим рэпером-сёрфером, который гоняет по волнам. Круто, да?
Но, блин, эти галлюшные приключения были не из лёгких. И вот я, катаясь по песку на этих черных кедах, начинаю втыкаться во всякие невидимые преграды. Вокруг был просто адский хаос, я не мог остановиться. Просто клочок реальности, между которыми я проплывал, словно в этих старых аркадных играх. Честно говоря, я был в полном шоке и недоумении.
Не знаю, как я потом оказался дома, но что-то я точно потерял сознание на этой галлюшной волне. Хоть и весь в поту и с кучей синяков после падений на песке, я был счастлив, что это уже прошло.
Я решил, что больше таких экспериментов с кодеином у нас не будет, но эти глупые галлюша по-прежнему встречаются иногда. Рэперы, это не для слабонервных, братаны. Но настоящим мужчинам, как я, это в крови. И несмотря на всю эту галлюшу, я всегда останусь настоящим рэпером-экстремалом. Пусть у каждого своя клёвая история, но не забывайте о своём здоровье, братаны. Ведь наши рэперские жизни - это дорога, на которой не стоит играться.